Вітер змін з Близького Сходу. Як вплине на морські вантажоперевезення конфлікт між Іраном та Ізраїлем?

13 червня Ізраїль уразив ядерні та військові об’єкти в Ірані. Іран відповів масованою атакою безпілотників. Обмін ударами продовжується й досі. Тож, безпека судноплавства в районі Перської затоки тепер під великим питанням. Чи варто очікувати повторення сценарію кризи у Червоному морі? Якими будуть економічні наслідки ескалації нового протистояння на Близькому Сході?

Судноплавство між двох вогнів

Конфлікт між Ізраїлем та Іраном тягнеться ще з минулого століття, але тепер його холодна фаза переросла в збройну. Причина в тому, що Іран підтримує Ліван та терористичне угруповання «Хезболла» і активно нарощує ядерну зброю. В епіцентрі конфлікту опинився дуже важливий для глобального судноплавства водний шлях — Ормузька протока. Через неї проходить близько 30% нафти, що транспортується по всьому світу. А для Об’єднаних Арабських Еміратів ця протока — єдиний маршрут експорту газу до США та ряду інших країн. Частка ОАЕ у світовому експорті газу становить 18%, при тому, що частка нафти в експорті ОАЕ складає 45%. Іран неодноразово погрожував заблокувати Ормузьку протоку, використовуючи її як знаряддя маніпуляцій у своїх цілях. Тому, якщо протистояння загостриться та Тегеран вирішить втілити свою погрозу, Дубай виявиться відрізаним від усталених маршрутів. Звісно ж, залишається варіант транспортування газу трубопроводом до порту Фуджейра в Оманській затоці. Окрім ОАЕ від Ормузької протоки залежать також Саудівська Аравія, Кувейт, Катар та Бахрейн. Саудівська Аравія в разі блокування протоки зможе так само як і ОАЕ, скористатися трубопроводом та перекачати газ у сховища власного термінала на Червоному морі. Але це призведе до серйозного підвищення цін на газ та нафту. І, навіть якщо протоку не буде заблоковано, то її невелика глибина зробить її потенційно небезпечною внаслідок можливого використання мін. Починаючи з 1980-х Тегеран не раз атакував і захоплював вантажні судна, тому вірогідність таких дій теж не можна не враховувати. Додай сюди іще ракети — і отримаєш повну картину найближчого майбутнього навігації в регіоні.

Що буде з торговими лініями: знову в обхід?

Британська компанія Ambrey, яка надає послуги з ризик-менеджменту у сфері морських перевезень, порадила судноплавним компаніям готуватися до можливого переформатування маршрутів. Попри те, що портова інфраструктура країн, розташованих на узбережжі Перської та Оманської заток, не постраждала від обстрілів та працює стабільно, є декілька важливих моментів. По-перше, особливо обережними в регіоні варто бути тим перевізникам, чиї комерційні судна так чи інакше пов’язані з Ізраїлем. По-друге, аналітики компанії Oil Brokerage зазначають, що кожного дня через Ормузьку протоку проходять 20 надвеликих танкерів з усього світу. Тож, чи варто ризикувати такими обсягами пального? По-третє, британська організація з безпеки морської торгівлі the United Kingdom Maritime Trade Operations (UKMTO) повідомила про чисельні скарги на електронні завади в районі Ормузької затоки, які збивають системи навігації та локалізації суден. По-четверте, Тегеран, підтримує хуситів. Можливі наслідки такої взаємопідтримки очевидні: зона підвищеної небезпеки цілком може збільшитися за рахунок Перської та Оманської заток, а також Аравійського моря. І насамкінець, після того, як 22 червня в конфлікт втрутилися США, завдавши ударів по низці ядерних об’єктів, парламент Ірану проголосував за закриття Ормузької протоки. Тепер остаточне рішення має прийняти Рада безпеки країни. Якщо воно буде прийнято, то варіантів у перевізників не залишиться. 

Ризикувати чи не ризикувати — ось в чому питання

На перший погляд, рух контейнеровозів та танкерів через Ормузьку протоку відбувається у звичайному режимі. Але насправді деякі перевізники вже намагаються уникати заходу в акваторію Перської затоки — наприклад, японські провайдери Nippon Yusen KK, Mitsui OSK Lines Ltd. та Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. Як зазначив голова служби безпеки BIMCO (Балтійської Міжнародної Морської Ради) Джейкоб Ларсен, «конфлікт між Ізраїлем та Іраном, який явно загострюється та викликає деяке занепокоєння, може спричинити незначне скорочення кількості суден, що заходять в регіон». І це при тому, що BIMCO зазвичай не закликає компанії уникати певних районів. Тому є всі підстави припускати, що Ормузька протока може отримати статус території нон-грата, як це вже сталося з Червоним морем. 

Що думають з цього приводу провідні судноплавні компанії? 

Maersk не бачить жодних причин для хвилювання. Там завжди піклуються про безпеку своїх суден та співробітників. Тож, зараз перевізник фокусується головним чином на посиленні заходів безпеки. Hapag-Lloyd поділяє думку Maersk, хоча і не відкидає потенційної ескалації конфлікту та, ймовірно, розгляне зміни у своїх маршрутах. З 2023 року компанія уникає судноплавства у Червоному морі — отже, перенаправити рейси в обхід мису Доброї Надії буде не складно. Що стосується MSC, то жодних офіційних заяв наразі не було зроблено. І це виглядає дещо дивно на тлі того факту, що португальський контейнеровоз «MSC ARIES», який належить лідеру галузі, вже понад рік незаконно утримується владою Ірану. Екіпаж було звільнено, але доля судна та вантажу ще досі залишається невідомою.

Економічні наслідки ескалації на Близькому Сході

Одразу після перших атак 13 червня ринок відреагував різким зростанням цін на нафту. Нафта подорожчала в середньому від $5,5 до $74 за барель (станом на сьогодні ціни перевалили позначку $77 за барель). Слідом за нафтою 13 червня підскочили й ціни на газ: в Європі він подорожчав на 4,8%. Тенденція в цілому зберігається, але це не єдина частина змін в глобальній економіці. Якщо конфлікт набере обертів, компанії будуть змушені змінити маршрути та здійснювати перевезення в обхід Африки. Це призведе до зростання не лише фрахтових ставок, а й транзитного часу. Як наслідок — значне збільшення використання пального, яке відіб’ється як на вартості транспортування, так і на розмірі «зеленого податку». Логічно, що провайдери закладатимуть ці надлишкові витрати у свої тарифи. І, як показала криза у Червоному морі, збільшення довжини маршрутів може спровокувати дефіцит потужностей та спонукати судноплавні компанії інвестувати в оновлення флоту. А коли конфлікт буде вичерпано, на ринок очікує перенасиченість пропозиції та різкий спад фрахтових ставок і необхідність утилізації частини флоту, що простоюватиме.

В ніч на 24 червня Трамп зробив заяву про те, що Ізраїль та Іран погодилися припинити вогонь, хоча офіційної інформації про підписання мирної угоди наразі не оприлюднено. Це дає сподівання на те, що ринок нафти та газу стабілізується, а згадані вище негативні наслідки для світової економіки та торгівлі залишаться лише можливим сценарієм. Звісно, за умови, що сторони дотримуватимуться досягнутих домовленостей.

Ми у CarryLand готові до будь-яких викликів та доставляємо вантажі по всьому світу надійно та швидко. Звертайтеся до нас через сайт або за телефоном +38 093 177 65 45.