Транскаспійський маршрут: сучасний Шовковий шлях з Китаю до Європи

На тлі нестабільної безпекової ситуації в ключових для глобальної морської логістики регіонах зростає актуальність наземного шляху з Китаю до Західної Європи. Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ) вже охрестили новим Шовковим шляхом. Тому країни, через які він пролягає, активно розвивають його інфраструктуру та працюють над підвищенням його пропускної спроможності. Як це відбувається, що вже зроблено та які плани на майбутнє?

Мультимодальний міст між Азією та Європою

Повністю наземним шляхом ТМТМ назвати можна лише умовно, оскільки деякі його ділянки проходять внутрішніми морями: Каспійським та Чорним. Це вимушений захід, пов’язаний з агресією з боку росії щодо України. Коли новий маршрут ще перебував на стадії планування, розглядався варіант транзиту через територію рф з використанням Транссибірської магістралі. Так званий Середній коридор (the Middle Corridor) планували запровадити з двох причин. По-перше, аби уникнути заходу до зовнішніх морів. По-друге, з 2000 року вантажопотоки йшли Північним коридором, через Каспійське море і далі здебільшого через росію, Балтійське та Північне моря в обхід Європи до Середземного моря. Це займало багато часу та було економічно невигідно. Але після 2014 року від цього сценарію відмовилися. Тож, 10 років назад Казахстан, Азербайджан та Грузія започаткували ТМТМ, а станом на сьогодні проект налічує вже 11 країн. Середній коридор починається в Китаї та проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, далі розгалужується та з Грузії через Чорне Море, а з Туреччини через Чорне та Середземне моря продовжується до Європи. Чорноморські гілки проходять через Стамбул, Константу та наш Чорноморськ. Тобто, в Україні розташований стратегічно важливий логістичний вузол ТМТМ. У 2015 році відбувся демонстраційний рейс контейнерного потягу з морського порту Чорноморськ до станції Достик у Казахстані, проте регулярне сполучення так і не запустили. Для «Укрзалізниці» ця подія стала знаковою, оскільки вона офіційно приєдналася до Координаційного комітету з розвитку ТМТМ.

Сьогодні ТМТМ — це більше ніж 10 тисяч кілометрів залізничних мереж, 10 морських портів та 70 тисяч наземних та морських транспортних засобів. Він скорочує шлях до Європи на 2000 км порівняно з Північним коридором, а потенційна пропускна здатність оцінюється у 10 млн тонн вантажів або близько 200 тис контейнерів на рік. Протягом перших двох кварталів 2025 року шляхами ТМТМ пройшло 2,3 млн тонн вантажів — це на 7% більше порівняно з першим півріччям 2024 року. 

Проект набирає обертів

Коли стало зрозуміло, що Транскаспійський маршрут стає ефективним, Азербайджан, Китай, Грузія та Туреччина ухвалили спільний план розвитку коридору до 2027 року. Вже реалізовано цілу низку заходів, спрямованих на усунення недоліків та модернізацію потужностей. Добудовано залізничну ділянку Достик-Мойинти, проведені роботи з поглиблення дна в акваторії порту Курик до 8 метрів та завершено будівництво першої черги зернового терміналу на 1 млн тонн та терміналу для генеральних вантажів, а в порту Актау спільно з китайською компанією Lianyungang Port Holding Group запустили контейнерний хаб. Значні зусилля спрямовані на розвиток мультимодальних перевезень. СП Middle Corridor Multimodal, створене у 2023 році Казахстаном, Азербайджаном та Грузією, організувало обробку контейнерів та митні операції за схемою єдиного вікна, аби вантажоперевезення відбувалися згідно світових стандартів. Згодом до складу СП увійде дочірня компанія Китайських залізниць CRCT. У 2024 році Китай запустив Транскаспійським маршрутом автопоїзди: до кінця року порт Курик прийняв майже 3000 вантажівок, а в поточному році — більше ніж 1000. В 2024 році в сухому порту Сіань запрацював спільний казахстансько-китайський термінал. Крім того, в червні Казахстан відкрив у морському порту Поті в Грузії новий мультимодальний термінал з пропускною здатністю 120 тис. контейнерів на рік.

Модернізація інфраструктури

У 2014 році ТМТМ відкрився, як то кажуть, лише на ентузіазмі, оскільки інфраструктури, як такої, майже не було. Залізничні та автошляхи перебували у незадовільному стані. Застаріле обладнання на прикордонних пунктах пропуску та брак рухомого складу негативно впливали на пропускну здатність. Тому зараз відбувається активна розбудова інфраструктури на всій протяжності маршруту. Окрім вже завершених об’єктів, які я вже згадував вище, заплановано іще декількох важливих інфраструктурних інновацій, які мають оптимізувати під’їзні шляхи до портів. До кінця року в Казахстані має завершитися прокладання залізничної колії на перегоні Жетиген-Казибек бек, яка дозволить розвантажити станцію Алмати. Крім того, в планах — модернізація 800 км вже наявного залізничного полотна та спорудження системи автоблокування на ділянці Шалкар-Бейнеу. А в районі Бейнеу-Мангістау мають побудувати приймально-відправні шляхи. Життя вирує і морських портах Казахстану, які відіграють стратегічну роль у сполученні з Азербайджаном. До кінця поточного року в морському терміналі «Саржа» (порт Курик) запустять другу чергу терміналів: зернового та для генеральних вантажів. В порту Актау зараз на порядку денному реконструкція причалів, поглиблення дна та придбання сучасного розвантажувального устаткування: вітростійких STS-кранів та контейнеровозів, розрахованих на екстремальні погодні умови. В Азербайджані готується до введення в експлуатацію друга черга потужностей порту в Баку. В Грузії завершується спорудження системи мостів та тунелів в Рікоті й модернізація залізничних шляхів на ділянці Тбілісі-Махінджаурі. А в Туреччині триває реалізація програми з подовження залізничної мережі на 28 000 км; роботи планують завершити у 2035 році.

Спільні ініціативи країн-учасниць проекту

Для чітко скоординованої роботи з розвитку Транскаспійського маршруту було створено Міжнародну асоціацію ТМТМ, яка об’єднує основних перевізників. Асоціація ухвалює всі інфраструктурні та процедурні нововведення. Кожна країна, покращуючи свою ділянку маршруту, робить внесок у злагоджене функціонування всієї транспортної артерії. Пріоритетним напрямом співпраці сьогодні є цифровізація ТМТМ. Насамперед, необхідно інтегрувати платформи головних перевізників маршруту в єдиний ресурс, де можна відстежувати всі логістичні процеси в режимі реального часу та автоматизувати ведення документації. Вже цього року Асоціація планує впровадити єдиний документ для транзитних вантажів, аби спростити митні процедури та привести їх у відповідність до вимог міжнародної торгівлі. Держави-учасниці ТМТМ також роблять акцент на контейнеризації мультимодальних перевезень. З цією метою кожна країна активно розбудовує контейнерну інфраструктуру в морських та сухих портах, оновлює флот та купує нові контейнери, залізничний рухомий склад та автотранспорт.

Які перспективи?

Наразі перед спільною адміністрацією ТМТМ стоїть нелегке завдання — продовжувати розвивати маршрут, долаючи головні виклики сьогодення: велику конкуренцію та геополітичну нестабільність. В рамках цього завдання потрібно збільшувати пропускну спроможність коридору та забезпечити стабільний вантажопотік в обох напрямках. За перші 2 квартали поточного року зі Сходу на Захід пройшло 207 контейнерних поїздів, а з Заходу на Схід — лише 25. Найближчим часом цей показник необхідно врівноважити та збільшити. Це абсолютно реально зробити завдяки розширенню портової та залізничної інфраструктури, повній цифровізації операцій та розвантаженню основних логістичних хабів. Завдяки масштабній роботі, яка вже проведена та запланована на майбутнє, відбудеться значний приріст торгівлі між Європою та Азією, розшириться діапазон диверсифікації ланцюгів постачань, а для країн-учасниць маршруту з’являться нові можливості збільшити свою присутність на світовому ринку.

Ми у CarryLand доставляємо вантажі в будь-який куточок світу надійно та швидко. Звертайтеся до нас через форму на сайті, або за телефоном +38 093 177 65 45.