Перспективи розвитку прикордонної інфраструктури України

В попередніх статтях ми розповідали про те, які зміни закладені в оновленій Національній транспортній стратегії для залізниці, автошляхів та портової галузі. Сьогодні мова піде про планові заходи, спрямовані на модернізацію прикордонних пунктів пропуску та створення сучасної прикордонної інфраструктури європейського рівня.

Прикордонна інфраструктура: час виходити з зони комфорту

Протягом досить довгого періоду пункти пропуску на західних кордонах України працюють на межі своїх можливостей. Даються взнаки реалії воєнного часу, оскільки основні вантажопотоки тепер проходять через кордони з ЄС, а перевезення здійснюються переважно автомобільними та залізничними шляхами. Якщо до лютого 2022 року пропускної здатності пунктів пропуску цілком вистачало, то в умовах критичного навантаження на прикордонну інфраструктуру та суворих вимог ЄС щодо євроінтеграції необхідність серйозних змін відчувається як ніколи гостро.

Що маємо в активах? Згідно зі статистикою за 2024 рік на західному кордоні України працює загалом 41 пункт пропуску: для автомобільного транспорту та так звані переходи, які можна перетнути пішки. Якщо конкретніше по країнах, то маємо 8 пунктів на кордоні з Польщею, 2 зі Словаччиною, 5 з Угорщиною, 5 з Румунією та 21 з Молдовою.

Що стосується залізничної мережі, то загалом налічується 16 пунктів пропуску, з яких 5 працює на кордоні з Молдовою, стільки ж — з Польщею, а також по 2 пункти на кордонах з Угорщиною, Румунією та Словаччиною.

Для розуміння масштабів перевезень візьмемо вибірково показники обсягів імпорту та експорту у порівнянні з 2021 роком. Якщо брати ділянку Україна — Польща, то станом на 2023 рік експорт збільшився в 1,3 раза, а імпорт — у 2,1 раза. А на ділянці Україна — Румунія обсяг експорту зріс у 1,8 раза, а імпорт — у рекордні 60 разів. Тепер ти уявляєш собі навантаження як на потужності пунктів пропуску, так і на під’їзні шляхи. Все, що експлуатується на межі можливостей, рано чи пізно зношується та дає збій у найменш сприятливий момент. А за нинішніх умов Україна просто не може собі дозволити колапс прикордонної мережі. І причини тут дві: стратегічне значення західних кордонів для національної логістики та дедлайни для якісних змін, що їх вимагає ЄС для виконання інтеграційних умов. 

Що в пріоритеті?

Модернізація прикордонної інфраструктури є настільки важливою, що Кабмін разом з Національною транспортною стратегією ухвалив окремий документ — Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року. У цьому документі прописані операційні планові заходи, які є важливими кроками розбудови прикордонної галузі. Основну увагу буде приділено розвитку автомобільної та залізничної інфраструктури. Причому, йдеться саме про комплексний підхід до розбудови: зміни торкнуться як власне пунктів пропуску, так і під’їзних шляхів, основних залізничних вузлів, передавальних станцій, комплексів будівель та споруд, тягових підстанцій та контактної мережі.

Стратегія передбачає створення та розвиток мультимодальних терміналів на базі контейнерних. У всьому світі великі перевізники — такі як Maersk — відходять від застарілої практики використання контейнерних терміналів виключно для перевалки та зберігання вантажів. Тепер термінали перетворилися на логістичні центри, які, фактично, забезпечують повний цикл перевезень. Мультимодальні термінали значно спрощують та скорочують логістичні процеси, і митні — в тому числі. Тобто, вони працюють за моделлю «єдиного вікна», даючи змогу оформлювати митну документацію, здійснювати складування та інвентаризацію вантажів, формувати вантажопотоки та надавати необхідні супутні послуги. Ще однією суттєвою перевагою мультимодальних терміналів є економічна: вони дозволяють зменшити витрати на перевалку вантажів. Без таких терміналів сучасну та ефективну прикордонну систему уявити неможливо. Ось чому така висока пріоритетність.

Серед основних завдань на наступні 5 років вказано приведення залізничних колій у відповідність до європейського стандарту ширини — 1435 мм. Наразі саме це блокує приєднання українських залізничних шляхів до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).

Також до 2030 року необхідно вжити всіх заходів, щоб наша прикордонна інфраструктура відповідала вимогам нормативних документів ЄС, які стосуються інтероперабельності залізничних шляхів. Всі ці зміни відкриють Україні доступ до фінансових програм ЄС, таких як «Механізм "Сполучення Європи» (CEF) та гранти на спільну реалізацію інфраструктурних проєктів на прикордонних ділянках.

Окрім чисто технічної модернізації Стратегія передбачає інтеграцію митної системи України з цифровим простором Євросоюзу. Для цього будуть впроваджені процедури спільного митного контролю, спільного транзиту (NCTS) та електронних накладних (e-CMR). 

Операційний план заходів на найближчі 5 років

До 2030 року потрібно завершити модернізацію та реконструкцію 29 наявних автомобільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС (по 5 на кордоні з Польщею, Угорщиною та Румунією, 2 зі Словаччиною та 12 з Молдовою), а також створити 17 нових (1 на ділянці кордону з Польщею, 3 зі Словаччиною, 2 з Угорщиною, 6 з Румунією та 5 з Молдовою). Щодо реконструкції, то наймасштабнішим проєктом має стати пункт Ягодин, який є одним з ключових логістичних вузлів, що поєднує автомобільне та залізничне сполучення. Зокрема, заплановано спорудження нового мосту через Західний Буг та капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-07. Ще один серйозний проєкт — це модернізація інфраструктури залізничного пункту пропуску Мостиська, в ході якої мають встановити сканувальну систему стаціонарного типу для огляду залізничного рухомого складу на перегоні Мостиська-Пшемисль. За 5 років має бути реконструйовано та електрифіковано 300 км колії, що відповідає європейському стандарту 1435 мм, на ділянці Чоп-Ужгород. Аналогічні роботи будуть проведені на ділянці Ужгород — Львів.

Заплановано створення сервісних зон, які мають функціонувати перед пунктами пропуску на автошляхах. Сервісні зони, фактично, стануть транзитними хабами, що надаватимуть широкий спектр необхідних послуг, як-от: харчування, медична допомога, проживання, страхування, техобслуговування. Також там працюватимуть заклади торгівлі. В рамках інтеграції до цифрового простору ЄС сервісні зони планують обладнати пристроями для доступу до електронної системи перетину кордону — зокрема, єЧерга.

Чого очікувати на виході?

Так, заходи, передбачені Стратегією, є доволі амбітними. Але за умови належної реалізації вони дадуть Україні сучасну, ефективну та потужну прикордонну інфраструктуру та сприятимуть виконанню інтеграційних вимог ЄС. Модернізовані та новостворені пункти пропуску суттєво розвантажать кордони з ЄС та дозволять збільшити товаро- та пасажиропотоки і водночас зменшити час проходження митних процедур. Колія, що відповідає європейським параметрам, нарешті дасть змогу залізниці швидко перевозити вантажі, що вимагають швидкого транспортування. А мультимодальні термінали виведуть українську прикордонну інфраструктуру на світовий рівень.

Ми у CarryLand працюємо над тим, щоб доставити ваші вантажі у будь-який куточок світу надійно та швидко. Звертайтеся до нас через сайт або за телефоном +38 093 177 65 45.