Національна транспортна Стратегія 2030: перспективи автомобільних перевезень

27 грудня минулого року Кабмін прийняв оновлену редакцію Національної транспортної стратегії. Цей важливий документ охоплює ключові напрямки української логістичної галузі та регламентує їх розвиток у період з поточного по 2030 рік. У цій статті ми приділимо особливу увагу нюансам стратегії, які стосуються автомобільних перевезень.

Основні акценти Стратегії в умовах воєнного стану

Ухвалення актуальної версії документа було продиктоване необхідністю адаптувати стратегічний план розвитку транспортної системи до умов та викликів воєнного часу. Якщо до повномасштабного вторгнення Кабмін фокусувався здебільшого на економічних чинниках та процесах Євроінтеграції, то цього року масивний пласт Стратегії присвячений відбудові пошкодженої транспортної інфраструктури. Ми маємо відновити її по максимуму для повноцінного забезпечення наших цивільних та оборонних потреб.

Урядовці виділили 5 пріоритетних напрямків, на яких буде сконцентровано увагу: ефективність державного управління транспортним сектором, надання якісних та ефективних послуг перевезень, забезпечення сталого фінансування транспорту, підвищення безпеки та надійності перевезень та покращення міської мобільності та регіональної інтеграції України.

Крім цього, Стратегія передбачає посилення заходів для імплементації вимог ЄС щодо транспортної сфери. Нагадаю, що Україна підписала ряд міжнародних угод, за якими взяла на себе низку зобов’язань, які стосуються інтеграції з Євросоюзом. Зокрема, Україна зобов’язалася модернізувати транспортну інфраструктуру для того, щоб інтегрувати її з Транс’європейською траспортною мережею TEN-T. Наприкінці минулого року Єврокомісія оцінила прогрес у виконанні цих зобов’язань, і виявила недостатній рівень реалізації вимог. Якщо говорити більш конкретно, то «Угода про асоціацію у сфері транспорту, транспортної інфраструктури, поштових та кур’єрських послуг» була виконана лише на 58%. 

Окремо були ухвалені два додатки до Стратегії: Показники досягнення стратегічних цілей та Операційний план заходів реалізації Стратегії на 2025-2027 роки. Суттєве зауваження: до припинення або скасування воєнного стану показники досягнення стратегічних цілей є орієнтовними. 

 

Відновлення пошкодженої транспортної інфраструктури 

За даними Світового банку станом на кінець 2023 року збитки, завдані державою-агресором, перевищили 30 млрд євро. А на відновлення зруйнованих доріг Україна потребувала понад 66 млрд євро. Зокрема, виникла гостра потреба у модернізації прикордонних ділянок автошляхів, оскільки на них припало критичне навантаження у період з 2022 по 2023 роки. У 2024 році Нацрада з відновлення України від наслідків війни запровадила Єдину цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (скорочено екосистема DREAM). У жовтні до цієї системи було внесено 700 державних проєктів із загальним бюджетом близько 77 млрд гривень. Реалізація проєктів відбуватиметься за принципом «build back better» — «відбудуй краще, ніж було».

 

Автомобільних перевезень стане більше

Після початку активних воєнних дій у 2022 році в Україні відбулися суттєві логістичні зміни. Головними причинами цих змін стала окупація деяких територій, закриття повітряного простору та блокада українських портів. До відкриття Чорноморського коридору у серпні 2023 року основне навантаження лягло на автомобільний транспорт. А доля автомобільних перевезень у загальному обсязі міжнародних вантажопотоків зросла до 68% порівняно з 2021 роком. Впровадження коридору суттєво розвантажило автошляхи, проте тенденція до зростання ролі автотранспорту в логістичній системі України зберігатиметься і надалі. Як зазначив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, очікується зменшення обсягів залізничних перевезень через зниження врожаю зернових та окупацію територій, звідки раніше транспортувалося вугілля. Це потягне за собою просідання показників перевезень вантажів гірничо-металургійної промисловості. Якщо додати до цього прогнозоване підвищення тарифів «Укрзалізниці», то стане зрозуміло, що суттєва частка вантажів поступово перейде в автомобільний сектор.

 

Новий маршрут до європейських стандартів

Стратегія передбачає збільшення державного фінансування транспортної інфраструктури. У жовтні 2024 року було профінансовано 81 проєкт у сфері «транспортні послуги» з понад 700, які були внесені до системи DREAM. Відповідно, на фінансування очікують більш ніж 600 проєктів, а 2030 рік вже не за горами.

Надважливий напрямок, над яким Україна має серйозно попрацювати, — це мінімізація аварійності на автошляхах. У 2023 році на кожні 100 000 населення припадало 76 ДТП, 95 травмованих осіб під час аварій, та, на жаль, 10 осіб, які не вижили у дорожньо-транспортних пригодах. До 2030 планується зменшити ці тривожні показники до 5 ДТП на кожні 100 000 населення та 48 травмованих.

Також у план закладено збільшення кількості прикордонних пунктів пропуску для вантажних автомобілів та автобусів. Зараз працює 199. До 2027 року їх має бути 29, а до 2030 року планується відкриття ще кількох пунктів.

 

Тепер хочемо зупинитися на основних напрямках розвитку автомобільних перевезень, які включені до Операційного плану заходів реалізації Стратегії на 2025-2027 роки.

До кінця 2025 року основними завданнями стануть впровадження єдиної системи обміну інформацією про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки, внесення змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, а також затвердження Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування.

На 2026 рік заплановано напрацювання методики визначення економічних втрат у зв’язку із загибеллю або пораненням людей внаслідок ДТП та прийняття низки нормативно-правових актів, які сприятимуть зменшенню кількості аварій. Наступного року держава має імплементувати акти ЄС, які стосуються доступу до ринку автомобільних перевезень та забезпечення соціальних гарантій та умов праці водіїв.

А 2027 рік обіцяє бути дуже відповідальним, оскільки Україна має затвердити обов’язкові зміни до законів та нормативно-правових актів, які забезпечують виконання вимог ЄС у транспортній галузі. Зокрема, йдеться про надання органам державної статистики даних системи «Товарно-транспортна накладна в електронній формі» (е-ТТН).

 

Дорожня мапа Національної стратегії

Звісно, Національна стратегія, як і будь-який план — це прагнення до ідеалу, і тут важливо не відриватися від реальності, а чітко окреслити шляхи реалізації. Намагаючись якнайшвидше виконати вимоги ЄС щодо інтеграції, Україна має не забувати про власні оборонні та економічні потреби та думати на кілька ходів вперед. Ось ключові моменти, які доведеться враховувати в першу чергу: пріоритетне фінансування транспортної інфраструктури, а не залишкове після планування витрат на оборону; пошук альтернативних механізмів фінансування транспортної галузі та відхід від схеми, що базується лише на акцизі на пальне; перспективне планування транспортної мережі в напрямку портів та пропускних пунктів на західному кордоні. І насамкінець критично важливо проаналізувати, які транспортні вузли у найближчі 10-15 років генеруватимуть максимум вантажопотоків, і заздалегідь убезпечити та укріпити їх.

Ми у CarryLand працюємо над тим, щоб доставити ваші вантажі у будь-який куточок світу максимально безпечно та швидко. Звертайтеся до нас через сайт або за телефоном +38 093 177 65 45.