Гренландія: геополітичний приз чи логістичний хаб майбутнього?

Бурхлива діяльність Трампа продовжує тримати в напрузі весь світ — причому, як в геополітичному, так і в економічному сенсах. Тепер у президента з’явилася неочікувана ідея-фікс: контроль над Гренландією. А природа створює передумови для розвитку нових торгівельних маршрутів, які раніше вважалися екстремальними. У цій статті ми розкажемо про те, як може змінитися світова логістика, якщо Трампу вдасться досягти мети, а глобальне потепління й надалі сприятиме таненню льодовиків.

Навіщо Штатам Гренландія?

Тут все досить просто. По-перше, Трамп переймається через нестабільність позицій США на тлі можливих конфронтацій з росією та Китаєм. По-друге, є перспективи створення нових ланцюгів постачань на півночі східної півкулі, а Гренландія відіграватиме роль головного логістичного вузла в разі налагодження стабільних вантажопотоків.

Ну, а тепер детальніше. Немає нічого дивного в тому, що Трампу потрібен контроль над Гренландією. Адже сам острів — як територіальна одиниця — його мало цікавить. Він йому потрібен як стратегічний об’єкт, який можна використати як базу під час можливих конфліктів. І Трамп розуміє, що їх вірогідність досить висока. А держсекретар Марк Рубіо заявив, що в найближчому майбутньому арктичні води відіграватимуть важливу роль у світовому судноплавстві, і тому від Китаю можна очікувати повторення ситуації з Панамським каналом, тільки вже в Гренландії. Але Китай — не єдиний суперник Штатів в арктичному регіоні. Є ще росія, яка через санкції шукає альтернативні шляхи експорту нафти і буде їх захищати за будь-яку ціну. Трамп вже висловив своє незадоволення присутністю російських військових суден в небезпечній близькості від США. І китайських теж. Зараз всі як ніколи усвідомлюють, наскільки світова торгівля залежить від геополітичних змін. Гіркий досвід кризи у Червоному морі навчив ключових гравців прораховувати все на кілька ходів вперед.

Новий шовковий шлях на Півночі

До речі, через конфлікт у Червоному морі всі засвоїли, що найкоротший шлях з Азії до Європи та США пролягає через Суецький канал. Але насправді це не так. Існує значно коротший маршрут, який тягнеться вздовж російського узбережжя Північного Льодовитого океану. Якщо транзитний час через Суецький канал складає 30 днів, то арктичний шлях займає 18 днів. Та є одне але: цей короткий маршрут є занадто екстремальним і має сезонні обмеження (в основному, він відкритий в літні місяці). Найдовший період його функціонування склав 88 днів. Проте Китай розглядає арктичні води як план Б для перевезень нафти на випадок, якщо Штати заблокують Малаккську протоку. А для росії (якщо не брати до уваги тіньовий флот танкерів) північні моря — це єдиний легальний варіант обійти санкції та реалізувати хоча б частину нафтопродуктів. 

За підрахунками вчених, крижаний щит на Гренландії тане зі швидкістю 270 млрд тонн води на рік. З такими темпами орієнтовно до 2050 року вже можна очікувати відкриття Трансполярного торгового шляху. Причому, він буде придатний не тільки для криголамів, а навіть для звичайних суден. До слова, арктичними водами вже проходили у теплий період року звичайні судна та танкери. А влітку та восени навіть буде реальна можливість відкриття прямих маршрутів через Північний полюс.

Перспективи — це добре, та чи готові великі судноплавні компанії ними скористатися? Наразі вони не поспішають розглядати арктичний напрямок. Адже він відрізняється суворими та непередбачуваними кліматичними умовами та відсутністю необхідної інфраструктури, не сприяє пошуково-рятувальним роботам, технічному обслуговуванню суден, вимагає наявності у торговому флоті криголамів. Все це диктує необхідність серйозних інвестицій та приховує багато ризиків. Є іще один момент, який спонукає великих гравців уникати північного регіону: це питання декарбонізації судноплавства. Так, керівництво MSC заявило, що екологічні наслідки не варті додаткової торгової лінії. Зараз набагато важливіше робити все, щоб реалізувати екологічну ініціативу Міжнародної морської організації ООН. Генеральний директор MSC Сорен Тофт зазначив, що «MSC не намагатиметься прорізати нестабільний лід Арктики заради нового маршруту для комерційного судноплавства».

Тим часом в Гренландії

Гренландія, яка є автономною частиною Королівства Данія з 1953 року, планує провести референдум про незалежність. Для цього на острові навіть були проведені дострокові парламентські вибори. А вже зараз формується новий коаліційний уряд, який розроблятиме стратегію відокремлення Гренландії від Данії. Що стало причиною такої терміновості? За інформацією Deutsche Welle, Трамп відкрито заявив про намір прийняти Гренландію до складу США. А Данія визначає зовнішню політику та відповідає за оборону Гренландії. Паралелі напрошуються самі собою. Як написало інше німецьке видання Spiegel: «Заява Трампа перетворила тліючу політичну пожежу між двома країнами на страшенне величезне вогнище».

Перспективи Гренландії на геополітичній арені 

Є декілька важливих нюансів, які визначатимуть геополітичну роль острівної держави у найближчі роки та в довгостроковій перспективі.

Гренландія може укласти угоду про вільну асоціацію зі Сполученими Штатами, як це вже зробили Маршаллові Острови та Палау. Нічого не нагадує? Навіть, якщо Трампу не вдасться поповнити США ще одним штатом, вигоди від асоціації будуть величезні. По-перше, як я вже писав вище, Штати зможуть використати територію Гренландії у військових цілях в разі загострення стосунків з росією та КНДР. По-друге, якщо льодовик такі повністю розтане і Трансарктичний морський шлях відкриється, то всі вершки з транзиту через Гренландію зніматимуть, відповідно, Штати. По-третє, одержимість Трампа рідкісноземельними металами розповсюджується не лише на Україну, а й на Гренландію, де розробляється багато родовищ. А що таке рідкісноземельні метали? Це електроніка, причому, використовувати її планують далеко не в мирних цілях. І четверте: банальна боротьба за торгові морські маршрути. У 2018 році Китай повідомив про відкриття Полярного шовкового шляху. Тобто, він має свої власні плани на арктичну акваторію. А росія вже давно користується арктичними водами для експорту своїх нафтопродуктів до Китаю. За 2024 рік було транспортовано 37,9 млн тонн вантажів. У путіна є логістичний пунктик: перетворити колись скутий кригою Льодовитий океан на північний Суецький канал. Керівництво «Росатома» заявило про співпрацю з Китаєм в цьому напрямку. І тут пазл майже склався. Залишився один фрагмент: росія обговорює перспективи співпраці не лише з КНДР, а ще й зі Штатами. І для кожного тут своя вигода. Штати мають у своєму розпорядженні лише два криголами, а в активі рф — 41 звичайний криголам та 34 атомних (принаймні, так заявляє «Росатом»). Тож, очевидно, що Трамп не чекатиме, поки крига остаточно скресне. Його завдання — перетягнути росію на свій бік. Ось звідки величезні імпортні мита для Піднебесної. І ось звідки неочікуване виправдовування агресії росії та заяви про поновлення партнерства. 

Хоч би що там було, багато чого залежить від курсу самої Гренландії. Сподіваємось на врегулювання геополітичних конфліктів та розвиток трансарктичного судноплавства у мирному руслі.

Ми у CarryLand працюємо над тим, щоб доставити ваші вантажі у будь-який куточок світу швидко та без проблем. Звертайтеся до нас через форму на сайті або за телефоном +38 093 177 65 45.