Авіасектор, як і вся транспортна система України, переживає складний період, долаючи численні виклики воєнного стану. Та попри всі перешкоди галузі вдалося не втратити висоту й запровадити новий сучасний формат роботи. У чому секрет вищого пілотажу українських авіаперевізників?

13 червня Ізраїль уразив ядерні та військові об’єкти в Ірані. Іран відповів масованою атакою безпілотників. Обмін ударами продовжується й досі. Тож, безпека судноплавства в районі Перської затоки тепер під великим питанням. Чи варто очікувати повторення сценарію кризи у Червоному морі? Якими будуть економічні наслідки ескалації нового протистояння на Близькому Сході?

Панамські порти Крістобаль та Бальбоа незабаром змінять власника: гонконзький конгломерат CK Hutchison Holdings планує продати їх консорціуму на чолі з інвестиційною компанією Black Rock. На перший погляд, звичайні бізнес-процеси — нічого особливого. Але чому тоді так гостро реагують на можливу угоду США та Китай? Чому порти, розташовані в іншій незалежній країні, раптом стали для них яблуком розбрату?

Життя і робота в умовах війни — це суцільний ризик. Чи можуть українські експортери застрахуватися від руйнівних наслідків атак країни-агресора? Які механізми захисту вантажів реально працюють в ці буремні часи?

У 2024 році рівень забруднення навколишнього середовища через морські контейнерні перевезення сягнув рекордної позначки. І, поки весь світ зосередився на геополітичних катаклізмах, назріває реальна екологічна катастрофа, яка є прямим наслідком цих процесів. Наскільки реальними тепер виглядають амбітні плани ІМО досягти нульового рівня викиду вуглецю до 2050 року? Чи вдасться перевізникам та вантажовідправникам віднайти баланс між економічною вигодою та екологічною свідомістю?

Ми живемо в нестабільні часи, коли все може змінитися в один момент. І лише від нашої витримки та гнучкості залежить, як рухатися далі. Здавалося б, річкові термінали опинилися на суші — і все: титри, кінець фільму. Але чи вважає так український бізнес?