Надійний фрахтовий контракт: міф чи реальність?

Сьогодні знаменитий вислів барона Ротшильда звучав би так: «Ми не настільки багаті, щоб дозволити собі ненадійні контракти у нестабільні часи». Тому в цій статті ми розповімо, як прокачати юридичну частину довгострокових договорів, аби не втратити кошти та репутацію, якщо друга сторона раптом вирішить припинити співпрацю.

Виконати не можна розірвати: де ставити кому, коли щось пішло не так?

Сучасний ринок вантажних перевезень настільки непередбачуваний, що форс-мажори стали радше буденністю, аніж винятками. Геополітичні збурення, збройні конфлікти, кліматичні зміни та стихійні лиха — те, що раніше траплялося зрідка та викликало неабиякий резонанс у світі, тепер перетворилося на перманентний фон для світової логістики. Він задав імпульс для нової тенденції: за першої ліпшої нагоди сторони, що уклали угоду, наполягають на перегляді її умов. І добре, якщо цей процес не затягується в часі та закінчується погодженням нових тарифів. Але бувають випадки, коли незадоволена сторона розриває контракт, який більше не відповідає ринковим умовам. Чому так відбувається? Звісно, кожен контракт унікальний і в кожному випадку є свої чинники, що впливають на прийняття кардинального рішення. Та найпоширенішою причиною є надбавки. Точніше, не стільки власне надбавки, скільки ефект неочікуваності. Перевізники не бажають зазнавати збитків в періоди загального підняття фрахтових ставок на ринку — чи то внаслідок чергової хвилі тарифних баталій Трампа з усім світом, чи то під час високого сезону, чи то за здійснення рейсів у небезпечні регіони, до яких страховики застосовують підвищені збори. Перекладання частини таких обтяжливих витрат на плечі шиперів — абсолютно нормальна практика. Тільки от вантажовідправники розраховують саме на попередньо узгоджені тарифи, оскільки вже заклали їх у свій бюджет та прагнуть вийти на запланований рівень прибутків. Саме тому вони стали дуже прискіпливими в плані управління потужностями, аби убезпечити себе від неочікуваного скасування рейсів, відмов прийняти вантаж на борт через брак місця на судні чи змін у переліку портів заходу. Найгірше те, що все це відбувається в останній момент і не дає компаніям можливості скористатися планом В. Тому одного такого сюрпризу часом достатньо для того, щоб розірвати угоду в односторонньому порядку та вдатися до пошуку більш надійного перевізника. Своєю чергою, судноплавна компанія також може віддати перевагу іншим вантажовідправникам, яких влаштують нові тарифи. І, якщо в контракті є слабкі місця, що дозволяють припинити співпрацю без негативних юридичних наслідків, такою нагодою неодмінно скористаються.

Сильна команда юристів — must-have!

У створенні фрахтової угоди беруть участь три підрозділи компанії: фінансовий, юридичний та відділ закупівель. Це важлива деталь, оскільки кожен з них оцінює перспективи майбутньої співпраці зі свого погляду та формує документ відповідно до зроблених висновків. Команда закупівель та фінансисти виконують технічний бік роботи — проводять тендери, узгоджують деталі перевезень та пильнують, щоб контрактні зобов’язання відповідали встановленому бюджету. А перед юристами стоїть не менш відповідальне завдання: забезпечити чіткість та однозначність формулювань і відповідність умов угоди чинному законодавству, а також передбачити оскарження в судовому порядку всіх випадків невиконання цих умов. Роботу юридичного відділу можна порівняти з філософією східних бойових мистецтв: справжній майстер виграє двобій ще до його початку. Якщо все продумано та викладено чітко, обидві сторони мають перед собою максимально зрозумілу картину «на березі», і це виключає будь-які бунти на судні у відкритому морі. Причому обидві сторони — це ключовий момент, оскільки йдеться про win-win, який закладає підвалини вигідного довготривалого партнерства. Тому злагоджена робота усіх трьох підрозділів є запорукою гарантій виконання кожної укладеної угоди.

Де тонко, там і рветься

Коли ринок різко змінюється, цілком логічно, що умови контракту вже не відповідають інтересам однієї зі сторін. Тож, якщо документ було укладено в довільній формі без нотаріального засвідчення, то ніщо не завадить незадоволеному вантажовідправнику чи судновласнику виконати угоду лише частково або відмовитися від її виконання взагалі. Як не дивно, такі випадки непоодинокі, адже не всі вважають оплату праці юриста інвестицією — для невеликих постачальників це зайві витрати. От і виходить, що гонитва за маржею у підсумку може вилитися у збитки та втрату стабільних ланцюгів постачань. Але суть в тому, що контракт, який має юридичну силу, убезпечує обидві сторони від саботажу та економить гроші. Якщо в угоді чітко прописані санкції за невиконання зобов’язань, навряд чи комусь захочеться платити солідний штраф замість отримання прибутку. Втім, печатки юристів не дають 100% гарантії, якщо у договір не закладена гнучкість, яка може врятувати ситуацію під час різких коливань фрахтових ставок.

Чому акули бізнесу обирають договори з прив’язкою до індексів

Старі добрі часи, коли контракти з фіксованими тарифами можна було спокійно укладати на рік та ні про що не переживати, давно минули. Найбільший ризик розірвання угоди виникає саме в моменти, коли на ринку відбувається значний спад чи зростання. Річ у тому, що в такі періоди перевізники дуже схильні до переходу на спотовий ринок. Великі гравці прекрасно це розуміють і віддають перевагу індексованим контрактам, оскільки в них тарифи на весь період дії документа прив’язані до індексу, який автоматично узгоджує їх з актуальним рівнем фрахтових ставок на ринку. Такий формат довгострокових договорів забезпечує обом сторонам чітке розуміння ринкових процесів в реальному часі, тому зміни тарифів, що відповідають цим процесам, не викликають жодних питань. А це зводить ризик розірвання контракту практично до нуля.

7 правил надійної фрахтової угоди

Дотримуючись наступних рекомендацій, в підсумку можна отримати грамотний договір, що дає високі юридичні гарантії його виконання.

- Контракт потрібно укладати з прив’язкою тарифів до індексів.

- Обов’язково зазначається, який саме індекс ляже в основу документа.

- Необхідно прописати початкові ставки та узгодити їх з обсягами перевезень.

- Якщо контракт охоплює декілька торгових ліній, для кожної з яких є свій індекс або субіндекс, всі вони обов’язково мають бути відображені в документі.

- Контракт має регламентувати частоту коригування ставок — щомісяця, щоквартально тощо.

- Потрібно вказати, які мінімальні коливання ринкових цін мають бути підставою для коригування ставок.

- Якщо бюджет передбачає «стелю» для зміни фрахтової ставки — верхню межу також необхідно чітко окреслити в тексті договору.

Звісно, укладання настільки деталізованого контракту вимагає багато часу та спільних зусиль обох сторін, але результат однозначно того вартий.

Ми у CarryLand неухильно дотримуємося укладених угод та доставляємо вантажі у будь-який куточок світу надійно та швидко. Звертайтеся до нас через форму на сайті, або за телефоном +38 093 177 65 45.