Національна транспортна стратегія 2030: важливі реформи залізниці

В одній з попередніх статей ми розповідали про оновлену Національну транспортну стратегію, яку Кабмін ухвалив напередодні нового року. Сьогодні я детальніше зупинюся на тому, які заходи для розбудови залізничної інфраструктури заплановано на період з 2025 по 2030 рік. 

Нумерація пріоритетів починається з євроінтеграції

Новий документ чітко окреслює пріоритетне завдання, на якому має зосередитися Україна у найближчому майбутньому: інтеграція своєї транспортної мережі з Транс’європейською транспортною мережею (TEN-T). Для успішної реалізації цього завдання нашій країні потрібно передусім модернізувати залізничну інфраструктуру та зробити її відповідною технічним вимогам. Насамперед це адаптація ширини української колії, яка дорівнює 1520 мм, до європейського стандарту — 1435 мм. Також необхідно забезпечити наявність сучасних прикордонних транспортних вузлів та підвищити пропускну здатність перевантажувальних терміналів і пунктів пропуску на кордонах з Євросоюзом та Молдовою. Окрім чисто технічних вимог, яким має відповідати українська залізнична мережа для виконання інтеграційних вимог ЄС, існує ще ціла низка важливих законодавчих моментів. Зокрема необхідно прийняти документи, які гарантуватимуть спрощений доступ до ринку транспортних послуг та сприятимуть лібералізації тарифної політики. Створення такої законодавчої бази сприятиме залученню приватних інвестицій у сферу залізничного транспорту.

Стратегія передбачає іще одну важливий компонент розвитку залізничної логістики: обов’язкове застосування новітніх технологій для підвищення конкурентоспроможності галузі як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку.

Окрім євроінтеграції, Національна Стратегія акцентує увагу на відбудові потужностей, що постраждали внаслідок воєнної агресії рф. Першочерговим завданням у поточному році має стати ретельна оцінка обсягів ушкоджень та грамотний розподіл ресурсів для оптимізації відновлювальних заходів.

Обов’язковою передумовою реалізації Стратегії є коригування стратегічного плану розвитку та інвестиційних планів АТ «Укрзалізниця». Держава планує впроваджувати планові стратегічні заходи у два етапи: з 2025 по 2027 рік та з 2028 по 2030 рік.

Як модернізуватимуть залізницю

Модернізація передбачає оновлення всіх складників залізничної системи в Україні. Якщо говорити про потужності, то в першу чергу необхідно оновити рухомий склад і тягове обладнання та, як я вже казав, привести ширину наших колій у відповідність до європейської і оновити та розширити прикордонні термінали.

Але наймасштабніші модернізаційні заходи торкнуться структури залізничної галузі та методів керування перевезеннями. Тому що найбільша частина вимог Євросоюзу стосується саме відходу від застарілих схем менеджменту, які не створюють конкурентне середовище на ринку, а концентрують всі важелі керування в руках «Укрзалізниці». Тобто, мова йде про відокремлення функціоналу власника інфраструктури та перевізників. Чим це продиктовано? Річ у тому, що Європа, як і світ в цілому, все більше віддає перевагу мультимодальним перевезенням — тобто таким, що передбачають використання різних видів транспорту на одному ланцюгу постачання. До прикладу, такі гіганти світової логістики як Maersk активно розширюють сферу своїх послуг та впроваджують авіа підрозділи, залізничні лінії та навіть заходять на ринок автоперевезень зі своїми власним рухомим складом. Українські перевізники теж не відстають — у попередньому листі я вже згадував компанію «НІБУЛОН», яка доповнила свою структуру залізничними потужностями. Розвиваючи транспортну систему в цьому напрямі, Україна має більше шансів підвищити свої рейтинги на міжнародному ринку вантажних перевезень.

І, звісно ж, питання безпеки вантажних та пасажирських перевезень також є одним з найважливіших пунктів Стратегії. З метою посилення безпеки на залізничному транспорті Україна має запровадити новітні технології менеджменту, зокрема Європейську систему управління залізничним рухом (ERTMS).

На шляху до високої ефективності та екологічності

Ефективні залізничні перевезення неможливі без Закону України «Про залізничний транспорт України». Нова редакція Закону була зареєстрована ще у 2019 році, але робота з доопрацювання цього законодавчого акту досі ведеться. В документі мають бути чітко прописані функції кожного суб’єкта господарювання в залізничній галузі, безпекові вимоги та правила, а також окреслена чітка структура всієї системи залізничного транспорту. Прийняття цього закону дозволить створити нову для України модель ринку перевезень, яка відповідатиме європейським стандартам. Крім підвищення ефективності залізниці, Закон забезпечить виконання Україною вимог положень законодавства Європейського Союзу.

Одним з ключових заходів, які передбачає стратегія, є декарбонізація залізничного транспорту. Для зменшення шкідливих викидів в довкілля планується максимально електрифікувати колії та оновити рухомий склад та тягове обладнання. Це стосується як вантажних, так і пасажирських перевезень: ще досі деякі пасажирські потяги комплектуються вагонами старого зразку, які опалюються вугіллям. 

Фінансовий бік питання

Що стосується матеріального аспекту планових заходів до 2030 року, то конкретики в Стратегії вже набагато менше. В документі вказано декілька джерел фінансування: кошти, виділені ЄС згідно з Планом для України на 2024 рік, приватні інвестиції та партнерські державно-приватні фонди. Якщо сума, надана Євросоюзом, окреслена чітко — 350 млн євро — то суми з інших джерел, а також перелік проєктів, на які ці кошти планують витратити, в Стратегії не прописані. Як не вказані й конкретні показники модернізації та вантажопотоків, яких необхідно досягти. Замість них мова йде про абстрактну «тенденцію до зростання». Особливе занепокоєння викликають перспективи відбудови залізничної інфраструктури, що постраждала за час війни. Збитки оцінюються у більш ніж 4 млрд доларів. Тому, відсутність конкретних цифр як в плані грошових сум, так і в плані потужностей, які потрібно відновити, є слабким місцем нового документа.

Є ще один аспект реформування поточної системи управління, який напряму впливає на фінансування розвитку галузі: подолання корупції. Для забезпечення прозорості фінансування залізниці Україна має вжити серйозних антикорупційних заходів та впровадити сучасні стандарти управління якістю ISO 9001:2015 та ISO 37001:2016.

І насамкінець Україна має створити міцну законодавчу базу, яка дозволить залізниці активно залучати кошти міжнародних фондів, донорів та грантових програм. 

Очікування vs реальність

На думку ексміністра Інфраструктури України Володимира Омеляна, основним викликом під час реалізації Національної стратегії може стати саме відсутність конкретики, про яку я вже писав вище. Документ відрізняється певною сумбурністю, оскільки в нього закладено дуже багато завдань, проте детального плану та цифр, на які можна було б орієнтуватися на практиці, на жаль, немає. Це стосується і фінансування, і відбудови інфраструктури, і модернізації потужностей. Залишається сподіватися на те, що в ході виконання операційних завдань держава буде оперативно підводити чітку практичну базу під кожен запланований проєкт.

Ми у CarryLand працюємо над тим, щоб доставити ваші вантажі у будь-який куточок світу швидко та без проблем. Звертайтеся до нас через форму на сайті або за телефоном +38 093 177 65 45.